Чи знаєте ви, що...

.....впродовж другої половини XIX - початку XX ст. депутатами австро-

угорського парламенту постійно обирали українців: у верхній палаті (панів) засідали митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шєптицький, науковець Іван Горбачевський, педагог Олександр Барвінський, у нижній палаті (послів) з 1861 р. по 1906 р. — від 10 до 14 депутатів українського походження, після 1907 р. — до 32 осіб, а в 1910 р. віцепрезидентом палати послів обрали українця Юліана Романчука;

.....славнозвісний Михайло Чайковський, нащадок гетьмана Івана Брю-

ховєцького, політичний діяч, письменник, представник «української школи» в польській літературі XIX ст., автор творів «Козацькі повісті», «Гетьман України» тощо, відомий також як Мехмет Садик-паша, сформував козацький корпус, що впродовж 1853-1877 рр. героїчно воював на боці Османської імперії, зокрема проти російських військ.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти: Дуалістична монархія — (від поєднання слів: латинського «ду-аліс» — «двоїстий» та давньогрецьких «монос» — «один» і «архе» — «влада»); 1) державне правління, за якого разом із монархом правлять парламент і уряд, що його формує і контролює глава держави, який, водночас, володіє правом вето на закони, ухвалені парламентом; 2) в іншому уявленні — Австро-Угорщина, що складалася з двох незалежних частин — Австрійської імперії та Угорського королівства під владою єдиного монарха.

«Пробудження Азії» — поняття, що ним деякі історики називають період (від початку XX ст. до закінчення Другої світової війни) національно-визвольних рухів народів Азії.

18.1. Як Австрійська держава перетворилася в дуалістичну імперію?

«Весна народів» виснажила Австрійську монархію. Саме в такий непростий час країну очолив молодий та амбітний Франц-Йосиф І (1848-1916). Йому судилося стати останнім імператором «вмираючої епохи». Незважаючи на відносне затишшя, багатонаціональна країна повільно занурювалася в політичну та економічну кризу. Окремі провінції держави дуже різнилися рівнем і темпами промислового розвитку, через що виникали внутрішні суперечності. Зовнішні обставини теж складалися несприятливо. Італійці утворили об’єднану державу, отже, Австрія втратила вплив на їх терени. Першості серед

німецьких держав активно домагалася Пруссія. Австрійська імперія була «всього лише» одним із 35 суб’єктів Німецького союзу, створеного у 1815 році. Відень втрачав позиції і не зміг протистояти амбітному Берліну. Поразка 1866 року у семитижневій війні з Пруссією ослабила Австрійську монархію. Національно-визвольні рухи чехів, поляків, хорватів після поразки «весни народів» не згасли. Але найбільшою небезпекою стали сепаратистські настрої угорців. Подолати їх силою зброї Відень не міг. Довелося йти на зближення з угорцями задля збереження німецького домінування всередині країни. Компромісним рішенням стало утворення в межах Австрійської монархії Угорського королівства. Після ухвалення Конституції у 1867 році на карті світу з’явилась нова держава — Королівства і землі, представлені в Райхсраті та Землі Священної Угорської корони Святого Стефана. Коротка її назва — Австро-Угорщина. Австрійський імператор отримав титул короля Угорщини. Угорці здобули широкі права автономії, власний уряд та парламент. «Переформатована» держава стала двоєдиною (дуалістичною)

монархією, федерацією Австрії та Угорщини, девізом якої були слова: « Неподільні та нерозлучні».

Перетворення монархії на дуалістичну дозволило імперії Габсбургів втримати статус великої держави. Демократичні свободи, рівність усіх громадян перед законом, недоторканність приватної власності, відповідальність урядів як Австрії, так і Угорщини, перед парламентами забезпечили відносно спокійний подальший розвиток. Держава, за словами Нормана Дейвіса, все більше нагадувала «слов’янський будинок із німецьким фасадом». Правління Франца-Йосифа І для багатьох стало символом стабільності, хоча сам імператор називав себе «останнім монархом старого стилю». У державі співіснували послідовники чотирьох течій християнства, а

також юдаїзму та ісламу. Два народи утримували панування над дев’ятьма (українці, поляки, чехи, румуни, хорвати, словаки, серби, словенці та італійці, які становили 56% населення, не мали політичної влади). Та все ж імперія активно розвивалась. Відень з неймовірним поєднанням релігій, народів та ідей ставав осередком вільнодумства і прогресу. Зокрема, видатні представники віденської сецесії, художники Густав Клімт, Еґон Шіле, пропагували мистецтво свободи. Розвитку культури сприяли й іммігранти, яких вабив «дух» Відня. Та чи всім це було до вподоби? В 1897 році бургомістром Відня обрали Карла Люґера. З його іменем пов’язують розвиток віденського трамваю, газифікацію та електрифікацію столиці. Однак Карл Люґер ненавидів «приїжджих» та їхні нові задуми і одним із перших висунув моторошну ідею чистоти німецької нації, яка, утвердившись, потрясла світ у першій половині ХХ ст.

Наступником австрійського престолу після смерті Франца-Йосифа повинен був стати кронпринц Франц-Фердинанд.

Прогресивний та далекоглядний політик-ліберал, він чудово розумів, що імперія близька до краху. Ще не вступивши на трон, прагнув реформувати Австро-Угорщину на зразок США. Та, на жаль, початок ХХ століття не сприяв компромісам, поступкам і виваженим рішенням. То був час радикалізму, екстремізму і терору. Сербський націоналіст-фанатик Гаврило Принцип убив спадкоємця престолу Австро-Угорщини 28 червня 1914 року в Сараєво. Ця подія не тільки стала приводом до початку Першої світової війни, а й назавжди змінила світ. Імператор Франц-Йосиф помер у 1916 році. Помер тихо, уві сні. А от епоха, яку він уособлював, відходила під страхітливий акомпанемент війни, захлинаючись кров’ю європейців.

Міркуємо і діємо!

1. Використовуючи матеріал підручника та додаткові джерела інформації, складіть історичний портрет Франца-Йосифа І. 2. Спрогнозуйте ймовірні наслідки ідеї Карла Люґера про чистоту німецької нації. 3. Пригадайте політичні вбивства другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Чи можна стверджувати, що саме в цей період зародився політичний тероризм? З’ясуйте значення поняття. Обміркуйте питання в групах.

18.2. Як модернізувалася Османська імперія?

У ХІХ ст. індустріалізація, демократизація, початок формування громадянського суспільства стали явними ознаками модернізації. Однак не всі великі держави встигали за шаленими темпами

перетворень. Деякі з них занепадали і сходили з політичної арени. Така доля спіткала Османську імперію. Ще наприкінці ХУІІІ ст. спроби модернізувати військо зустріли опір яничар, які не хотіли втрачати своє привілейоване становище. Султан Махмуд ІІ (18081839) створив професійну армію, реформував державний апарат і адміністративний устрій, узаконив право приватної власності на землю. За Абдул Меджида (1839-1861) було впорядковано законодавчу, фінансову та освітню системи, розпочалося промислове будівництво, з’явилися залізниці, телеграф. Важливим кроком було проголошення рівности всіх перед законом. Однак такі перетворення консервативній частині населення здавалися надто прогресивними. У суспільстві почався глибокий розкол. За Конституцією 1876 року держава стала конституційною монархією. Було створено парламент, впроваджено демократичні свободи. Реформи султана Абдул Гаміда ІІ (1876-1909) супроводжувалися палкими дискусіями їх противників і прихильників. Нововведення то вводилися, то знову скасовувалися. Згодом було встановлено диктатуру султана.

У 1908 році вибухнула молодотурецька революція. Її організаторами стали військові та представники інтелігенції. Головна мета повстанців — повалення деспотичного режиму султана Абдул-Гаміда ІІ, повернення до Конституції 1876 року. Лідером цього виступу став Ахмед Реза. Революція перемогла. Монархія знову стала конституційною, молодотурки сформували новий уряд. Однак їм теж не вдалося модернізувати країну, звільнитися від європейської економічної залежності і врятувати Османську імперію від загибелі.

Фінансові кола Великої Британії та Франції, запропонувавши допомогу, зуміли встановити певний контроль за економічним життям країни. Османська імперія відчайдушно боролася за свою державність, однак міжнародна ситуація на початку ХХ ст. ставала дедалі складнішою. Жодні спроби реформування не могли врятувати державу, час якої спливав.

Міркуємо і діємо!

1. Розкажіть про модернізаційні заходи, здійснені очільниками Османської імперії. 2. Послуговуючись текстом параграфа та

ілюстраціями, установіть причини і наслідки Молодотурецької революції. 3. Чому Молодотурецька революція не змогла врятувати Османську імперію від кризи? Обміркуйте в парах.

18.3. Утворення нових незалежних держав на Балканах

Османська імперія була строкатою за релігійним та національним складом державою. У її балканській частині зазвичай було неспокійно через потужні національні рухи, підтримувані Росією. Влітку 1875 року в Боснії та Герцеговині спалахнуло повстання. Цей виступ започаткував Балканську (Східну) кризу (1875-1878), яка стала приводом до чергової російсько-турецької війни (1877-1878). Перемогу Росії було закріплено умовами Сан-Стефанського договору

(лютий 1878 р.). Велика Британія та Австро-Угорщина, для яких посилення Росії було невигідним, домоглися перегляду умов Сан-Стефанського миру на Берлінському конгресі в червні-липні 1878 року.

Мовою історичного джерела Із російсько-турецького мирного договору, містечко Сан-Стефано (передмістя міста Стамбул), 19 лютого (3 березня) 1878 р.:

«Ст. 2. Пишна Порта визнає остаточно незалежність князівства Чорногорії...

Ст. 3. Сербія визнана незалежною...

Ст. 5. Пишна Порта визнає незалежність Румунії...

Ст. 6. Болгарія утворює самоврядне Князівство, яке платить данину, з християнським урядом і земським військом. /.../ Остаточні кордони Болгарії будуть встановлені спеціальною російсько-турецькою комісією до очищення Румунії російською імператорською армією.

Ст. 8. Оттоманські війська не будуть більше знаходитись у Болгарії, і всі колишні фортеці будуть знесені за рахунок місцевого уряду...

Ст. 24. Босфор і Дарданелли будуть відкриті, як під час війни, так і під час миру, для торговельних суден нейтральних держав, що прибувають з російських портів або відправляються до них. Внаслідок цього Пишна Порта зобов’язується надалі більше не встановлювати недійсної блокади портів Чорного та Азовського морів як невідповідної точному змісту декларації, підписаної в Парижі 4(16) квітня 1856 року».

Як же склалася доля держав, що утворилися на Балканах? Сербія, Чорногорія та Румунія, які за умовами Берлінського трактату отримали незалежність, не маючи досвіду державотворення, зіштовхнулися з проблемами. Болгарія як автономне князівство потрапила під російський вплив. Серби, сподіваючись на допомогу, уклали угоду з Австро-Угорщиною, та її важко було назвати партнерською. Відстала Чорногорія не могла протистояти наполегливим сусідам. Румунія бажала розширити територію, долучивши Трансильванію, Бессарабію, Буковину, однак не мала для цього ресурсу. Греція, здобувши незалежність ще в 1829 році, домагалася перегляду кордонів.

Як бачите, Османська імперія розпадалася. Процес державотворення неминуче породжував боротьбу між велетами світової політики за можливість перетворити ці території на «зони впливу». Отже, Балкани перетворилися на «пороховий льох Європи». Ситуація загострилася. Європа готувалася до війни.

Міркуємо і діємо!

1. У чому сутність Балканської (Східної) кризи в другій половині ХІХ ст.? 2. Послуговуючись мапами з підручника та інтернету, покажіть країни Балканського півострова, що здобули незалежність до 1914 р. З. Чому на початку XX ст. і навіть згодом Балканський півострів називали «пороховим льохом /пороховою діжкою Європи»? Доведіть свої пояснення фактами.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «дуалістична імперія», «пробудження Азії». Чи доречно вживати друге словосполучення щодо Османської імперії? Чи можливе вживання словосполучення «пробудження Балкан» у

євразійському контексті другої половини XIX — початку XX ст.? 3. Послуговуючись мапою, розкажіть про територіальні зміни в Австро-Угорській та Османській імперіях упродовж другої половини XIX — початку XX ст.

4. А. Проаналізуйте складові Молодотурецької революції. Б. Як ви розумієте твердження Н. Дейвіса про те, що Австро-Угорщина нагадувала «слов’янський будинок із німецьким фасадом»? 5. Оцініть місце і роль Франца-Йосифа I в модерній історії Австро-Угорщини. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, довідайтеся про ставлення українців до австро-угорського імператора. У чому відмінності між ставленнями пересічних селян чи містян та громадсько-політичних діячів? 6. Укладіть порівняльну таблицю

модернізаційних реформ в Австро-Угорській та Османській імперіях упродовж другої половини XIX — початку XX ст.

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022